|
Шлях Шевченка - це шлях народу
Шлях Шевченка - це шлях народу
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І голос твій нам душі окриля.
В.Симоненко
Чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? Мабуть, ні. Ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного. Багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не дають нам цього зробити.
Березень подарував світові великого пророка, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка, який словом своїм і своїм життям навічно утвердив у світі український народ, не дав йому зникнути у мороці багатовікового рабства.
Великі поети мають два життя. Одне обмежене хронологічними рамками, а друге – те, що живе у пам’яті нащадків.
Доля розпорядилася так, що день народження і день смерті поета поставила поруч: 9 і 10 березня. Між цими двома весняними датами - 47 років життя, яке стало славою і гордістю українського народу.
Упродовж 200 років живе в серці кожного українця творчий геній великого Кобзаря, надихаючи на плекання квітучої, гордої і незалежної Вітчизни.
Рік Тараса Григоровича Шевченка… У загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с.Жашковичі проведено літературно-мистецький захід «Шлях Шевченка - це шлях народу». Вчитель української мови та літератури Микитюк Г.Ф. розпочала захід палким словом про Великого українця, талановитого поета і художника. Далі дійство продовжили учні 3 класу (Богун Владислав, Сиротюк Дмитро, Солонінко Богдана, Колошнюк Юлія, Тимощук Олесь, Фірук Оксана) вітальними віршами Великому Кобзареві. Ведучі свята Дармофал Іванна та Шпачук Станіслав запросили присутніх подорожувати шляхами Шевченка. Малий Тарас (Любченко Денис) розмовляє зі своєю матір’ю (Марчук Наталія), а його душа прагне в світи. Подорожуючи, зустрічається з чумаками (Чорнобай Юрій, Ващишин Іван), і вони повертають малого мандрівника додому до батьків, до сестри (Михальчук Катерина, Ковальчук Іван). Співзвуччям материнського смутку матері поета линула пісня про одиноку зозулю у виконанні вчителів школи Крупеніч Г.В., Солдак О.Ю., Скок Р.Я., Філюшко А.В. Яскравим епізодом дійства став діалог Тараса з сестрою Яринкою (Грицюк Уляна) та подружкою Оксаною Коваленко (Пагутяк Олена), в яких дитячі мрії та бажання про майбутнє відкривають душу зрілої людини. Далі зустрічаємося з думками та переживаннями дорослого Шевченка (Грицюк Роман) у супроводі пісні «Думи мої, думи мої», виконаної вокальною групою дівчат. Захоплююче звучить інсценізація балади «Тополя» (Дармофал Іванна, Дармофал Оксана), в якій шукає свою долю дівчина-героїня (Туруцька Наталія) тужливими словами та піснею «Плавай, плавай, лебедонько». Доповнили жіночі образи уривки з поем «Відьма» та «Наймичка», яку прочитали Тимощук Ірина та Матвіюк Василина. Розгорнулась на святі канва драматичного твору Т.Г.Шевченка «Назар Стодоля», героїв якої чудово зіграли учні 9 класу Шпачук Станіслав, Дармофал Оксана, Солдак Микола, Любченко Віталій, Ковальчук Іван. Палке слово Кобзаря звучало поезіями «Розрита могила», «І мертвим, і живим», уривком поеми «Гайдамаки», яке декламували Матвіюк Василина, Солдак Микола, Ковальчук Іван.
І не було б свято таким піднесеним, якби не зазвучали чарівні звуки бандури, не пролунали Тарасові слова-пісні у виконанні запрошених на свято гостей – викладачів та вихованців музичної школи. Присутніх зачарувала пісня «Полюбила чорнобрива», яку подарували присутнім викладачі Ганна В’ячеславівна Дрозд та Тетяна Валентинівна Дрозд. Майстерно прозвучали пісні «Тече вода із-за гаю», яку виконала Шелест Вікторія, «По діброві вітер виє» у виконанні Наумук Анастасії, «Зацвіла в долині» у виконанні Роди Марії. На завершення полинула пісня «Тарасова Україна», яку заспівали викладачі та учні.
Кожна епоха перечитує геніальні твори великого Кобзаря, відшукує в них те, що співзвучне сьогоденню. І скільки б ми не читали його творів, скільки б не вдивлялися в його портрети, ми відкриваємо для себе нові й невідомі світи Шевченкового Божого дару.
|